REHAU & ТОВ «ВКФ КРОНА»: 20 років і далі буде

25.03.2019

New Content Item
Ми з радістю продовжуємо ділитися історіями партнерства та дружби з REHAU.
Герой нашого сьогоднішнього репортажу – ще один 20-річний ювіляр, Авторизований Партнер з м. Києва ТОВ «ВКФ КРОНА».

New Content Item

Дорогий Партнере і Друже, хочемо в першу чергу подякувати за те, що колись Ти обрав стати частиною історії REHAU і залишаєшся нею дотепер. За Твою щирість і легкість у бізнесі, а головне, за драйв і задоволення від роботи, яку робиш красиво і на роки!
Наше знайомство розпочалось до відкриття власного логістичного центру REHAU в Україні. Тоді ми тільки опановували ринок, а засновники «ВКФ КРОНА» – абсолютно новий для себе напрямок в бізнесі. Ми разом вчились, бралися за проекти, які ставали особистими викликами. А їх за 20 років назбиралось чимало! Приємно, що всі перешкоди, економічні кризи залишились позаду, і команда «ВКФ КРОНА» посіла почесне місце серед партнерів, які дорожать якістю і своїм добрим ім’ям.

За традицією, яка добре прижилась у нас останніми роками, ми заїхали особисто привітати керівництво компанії – Андрія Іванова (співзасновник), Василя Дівченко (фіндиректор, співзасновник), Василя Легкого (технічний директор), а там розговорили їх на спогади і плани на майбутнє:





Коли 20 років тому Ви розпочинали роботу у віконній галузі, чому Ви обрали саме REHAU?

І чому взагалі почали займатись вікнами?



Андрій Іванов: 20 років тому я працював в компанії «РКС», яка спеціалізувалась на виготовленні кухонних меблів. Але деякі бізнес-проекти мають властивість завершуватись, так сталось і з тим. В другій половині 90-х більшість виробничих компаній почала працювати з вітчизняними комплектуючими, і якість продукції поступово падала. А конкуренція навпаки – росла. Бізнес не приносив прибутку, тож я почав шукати альтернативні варіанти.

В якийсь момент Руслан Вандоляк (колишній Директор з маркетингу та збуту відділу Меблевих рішень REHAU) розповів мені про REHAU та виробництво металопластикових вікон. Я познайомився з менеджерами компанії та діючими Партнерами, і це здалось досить цікавим. Так ми і розпочали…

Взяли позику в американському банку, придбали необхідне обладнання, станки, склопакетну лінію і  орендували цех 600 кв.м

Василь Легкий: Наприкінці 90-х ринок металопластикових вікон тільки почав формуватися в Україні, тому ніша була вільною. Обираючи профіль, орієнтувались на найкращі відгуки, тому і зупинились на REHAU.

На старті основними клієнтами були власники квартир, які обирали вікна навіть не на балкон, а на кухню: більшість робила ремонти в кухнях, тож одразу планували туди нові вікна.

Василь Дівченко: Основним гаслом наших продажів тих часів було: «красиво, і не треба фарбувати чи заклеювати», а таке поняття як енергоефективність було відсутнє взагалі. Да його ніхто і не розумів, тому що комунальні платежі були низькими, і люди цим не переймались.

Приблизно в цей же час розпочався бум невеликих дачних будиночків, в яких можна було жити лише влітку. Клієнти хотіли легкого красивого дизайну, а ставити вікна з чорнобильської деревини в такі будиночки, звісно, вже ніхто не хотів. У нас досі залишилось ще одне гасло з тих часів – Вікна прикрашають будинок!

Поділіться, як вибудовувались бізнес-процеси?

Василь Легкий: Спочатку ніхто не знав, що і як треба організовувати. REHAU та інші постачальники допомагали нам, давали підказки. Але все ж таки, у кожного було своє бачення і розуміння.

Деякий час ми перебували в оренді виробничих приміщень. Оплату за них нам постійно підвищували,  і це трохи перешкоджало роботі. Тож в 2004 році ми вирішили побудувати власне виробництво. Сам процес будівництва розпочався тільки в 2008-му, а 1 серпня 2009 ми в’їхали в цех без світла, опалення, але з величезними вікнами. Ми спеціально так запроектували, щоб було багато природного освітлення – за рахунок цього ми на перших порах працювали і заробляли на світло і опалення.

А Ви пам’ятаєте, яким було ваше перше вікно, і, можливо, яка його подальша доля?

Василь Легкий: Перше ми пам'ятаємо! У нього була почесна місія слугувати для нас зразком. Ми зварили його за участі Ігоря Бінковського з найдорожчої на той час системи S730.

Василь Дівченко: Наступні вікна встановили Андрію Іванову на дачу, і вони відмінно працюють і дотепер.

Повертаючись до теми приватного ринку, можете пригадати найцікавіші об’єкти? Напевно, є й такі, після яких переходиш на новий рівень і відчуваєш, що тепер можеш реалізувати майже все?

Василь Легкий: Згадується ситуація, коли ми продали клієнту зимовий сад, а як його виготовити і змонтувати – ніхто не знав. Тоді з допомогою Олексія Бубнова (тодішнього керівника техвідділу REHAU) ми розібрались з цим замовленням. Ми зробили все відмінно, і цей сад досі прикрашає один з приватних будинків. А ще пригадую вікна висотою 7,5 метрів в будинку надзвичайно творчої пані. Господиня мріяла саме про такі.

За 20 років клієнт помітно змінився?

Василь Дівченко: Безперечно! Особливо за останні 3 роки: став грамотним, досвідченішим. Клієнти дуже часто оперують конкретними термінами і поняттями. Наприклад, нещодавно телефонує клієнтка з Австралії і запитує про вікна з коефіцієнтом енергозбереження 0,75!

По-перше, ринок наситився інформацією. По-друге, більшість клієнтів купують вікна вже не вперше. Досвід з проблемними замовленнями із дешевих профілів змушує їх цікавитись нюансами, тому вони стали вивчати відгуки, шукати якісний продукт.

Василь Легкий: Я погоджусь, що замовник став освіченим, посунувши вбік прорабів-посередників. Також клієнти частіше звертаються з архітекторами або дизайнерами і підключають нас вже на етапі проектування, просять підказок, як правильно запроектувати вікно, щоб потім не було проблем з виготовленням.

Андрій Іванов: А ще змінилась потреба в вікнах. Купівельна спроможність впала, тож стали обирати прискіпливіше.

Які глобальні тренди на віконному ринку Ви сьогодні спостерігаєте? Кольори? Вимоги до конструкцій?

Василь Дівченко: Ті, хто склить приватні будинки, переважно обирають REHAU SYNEGO і GENEO. В першу чергу тому, що ці системи дозволяють виготовляти великі конструкції без суттєвих тепловтрат. Якщо ж говорити про колір, то клієнти полюбляють двосторонню ламінацію, причому ззовні під деревину, а всередині білу структуровану. З’явився ще один цікавий тренд – попит на кватирки, щоб запобігти протягам.

Дефіцит і плинність кадрів – один із головних викликів сучасного українського бізнесу. Як Ви утримуєте і мотивуєте ваших співробітників? Наскільки зберігся склад працівників з моменту заснування компанії?

Андрій Іванов: З цим у нас проблем немає. І хоча кількість працівників дещо скоротилась, але в основному через автоматизацію робочих процесів. Зараз ми також плануємо змінити деяке обладнання, тому що постійне покращення врешті впливає на якість продукту.

Наші працівники оформлені офіційно, ми за всіх сплачуємо податки, тому вони почуваються захищеними. Але головне, робота налагоджена таким чином, що працівники не зацікавлені пропускати роботу. Так, влітку і на початку осені вони навіть виходять у вихідні, щоб заробити більше. І працюють вони як команда!

Василь Дівченко: До речі,  у нас всі працівники мають можливість заробити більше. Це стосується і менеджерскього складу, і виробничого, і монтажного. Всі працівники штатні, ми не залучаємо фрілансерів-одноденок. Більше того, наші монтажники постійно підвищують кваліфікацію, проходять навчання, адже ми відповідаємо за якість їхньої роботи.

Зараз багато клієнтів вимагають євромонтаж до вікон, щоб все було за технологією. І ми раді дати їм те, на що вони очікують.

Ваші наступні 20 років – це все ще про вікна?

Василь Дівченко: Безумовно. Тільки питання, якими вони будуть через 20 років? Ми ж бачимо, як стрімко розвивається галузь.

Андрій Іванов:   Можна займатися чим завгодно, можна взагалі не працювати і почуватися фінансово незалежно. Але я вважаю, що треба отримувати від життя задоволення, а робота – це і є суцільне задоволення, це драйв.

Друк