Зелене майбутнє

Кардинальні зміни, що відбулись у нашому житті останніми роками, підписання Асоціації з ЄС і перебудова технічних регламентів в усіх сферах економічної і технічної співпраці не тільки визначили незворотній вектор руху, але й зафіксували Україну як частину світової фінансової, енергетичної і екологічної системи відносин і цінностей.

Вимоги, з якими стикається Україна в питаннях енергетичної, екологічної безпеки, енергоефективності та сталого розвитку вже сьогодні розглядаються в тісному зв’язку  зі світовими глобальними процесами, і ми є повноцінними їх гравцями, а іноді і відчуваємо особисто.

Одним з ключових глобальних викликів для сучасного людства є вплив на оточуюче середовище і екологічну безпеку. І буде помилкою вважати, що ці питання стосуються виключно індустріального сектору економіки і промисловості.

Так, багато питань з порядку денного можна врегулювати і закріпити на законодавчому рівні. Але для сучасної людини оточуюче середовище – це далеко не лоно природи. По суті, це той простір, в якому людина народжується, зростає, живе і працює, вибудовує соціальні взаємовідносини, виховує дітей. Переважну частину життя ми проводимо в «чотирьох стінах» будинку, офісу чи інших будівель.

Яким має бути в ідеалі наш життєвий простір і оточення? Як змінити ментальність мислення  самих людей? Як сформувати життєвий цикл поколінь у гармонійному поєднанні з оточуючим середовищем та одне з одним?

Сьогодні вже не тільки в професійному середовищі все частіше можна почути такі слова, як «зелена будівля», «зелений сертифікат», «зелена економіка», «зелена архітектура», «сталий розвиток».

Розібратись в специфіці і трендах «зелених проектів» нам допоможе Технічний директор союзу «Української ради з питань зеленого (екологічного) будівництва» Станіслав Шульга.

«Зелена» будівля

Що таке «зелена будівля»? Якщо говорити простими словами – це максимальний комфорт для того, хто живе і працює в будівлі, це безпечність проекту для оточуючого середовища і людини на всіх етапах реалізації самого проекту і протягом всього періоду життєвого циклу будівлі та його елементів. Ну і, звичайно, це економія ресурсів, енергоефективність і ресурсоефективність,  що закладені і реалізовані в економіці самої будівлі.

Хотілося б одразу вказати на відмінності енергоефективних (пасивних) будинків і «зелених».

В пасивному будинку акцент робиться на енергозбереження, в той час як «зелена»  будівля має на увазі більш широкий спектр вимог, в тому числі і до всіх етапів реалізації проекту, вибору матеріалів, комфорту, розташуванню будівлі і т.ін. Фактично, енергоефективний (пасивний) будинок – це окремий випадок «зеленого» будинку.

Не будь-який пасивний будинок може бути одночасно і «зеленим», і не будь-який «зелений» будинок може бути пасивним.

Крім того, «зелена» будівля вимагає змін в психології поведінки та експлуатації  будинку у cамих мешканців або працівників. При цьому відповідати «зеленим» критеріям можуть практично будь-які типи будівель: і приватні будинки, і багатоквартирні, і комерційні, і муніципальні. Звичайно, існує певний набор рішень, специфічний для кожного типу в залежності від функціональності, призначення, кліматичних умов, але в цілому підходи залишаються загальними.
Особливі вимоги висуваються до матеріалів і технологій, що застосовуються для «зелених» будівель. А саме, низьке енергоспоживання в процесі виробництва, мінімальна кількість шкідливих викидів при виробництві і експлуатації, відсутність негативного впливу на довкілля, можливість вторинної переробки чи безпечної утилізації.

«Зелена» сертифікація

Системним описом вимог до таких будівель є «зелена» сертифікація, яка складається з набору критеріїв, що базуються на практичному досвіді, національних стандартах і експериментальних доробках. Це акумульований досвід реалізованих проектів, який дозволяє обрати найоптимальніше рішення в залежності від умов та вимог, а також відповідно до «зелених» критеріїв. Сама сертифікація в переважній більшості випадків є добровільною, але в деяких країнах існує обов’язкова сертифікація окремих типів будівель. Наприклад, в США обов’язковою є сертифікація державних закладів за національною системою LEDD (Leadership in Energy and Environmental Design).

Сама ж зелена будівля – це втілення концепції сталого розвитку в будівництві і архітектурі, як, для порівняння, в енергетиці відновлювальні джерела енергії, а в промисловості – мінімізація відходів і безвідходні цикли. Всі ці компоненти зеленої концепції  тісно взаємопов’язані.

Зелена сертифікація може здійснюватися і для будівель, що знаходяться в експлуатації, але краще розпочинати цей процес ще на етапі  проектування, вже під час вибору майданчику. Зелений аудитор оцінює не тільки сам проект, але й компанії, які беруть в ньому участь. Сертифікація самої будівлі лише фінальний етап сертифікації процесів будівництва чи модернізації, а «зелений» аудитор – повноцінний учасник проекту від початку до кінця. Тобто, це не точкова дія, а процес.

Варто зауважити, що існує дві різні категорії сертифікації – це сертифікація матеріалів і сертифікація будівель. Матеріали розглядаються як один з аспектів сертифікації будівель.

Основні критерії,за якими відбувається сертифікація, представлена в діаграмі. Втім, діаграма відображає тільки основні, узагальнені критерії, насправді ж їх набагато більше, і кожний з критеріїв має свою питому вагу в загальній оцінці.

New Content Item

Основні критерії сертифікації


Світові системи «зеленої» сертифікації

Найвідоміші «зелені» системи сертифікації: британська BREEAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method, сертифіковано понад 250 тис. проектів і більше 1 млн в процесі сертифікації), американська система LEDD (Leadership in Energy and Environmental Design, сертифіковано понад 83 тис.проектів), німецька система DGNB (Deutshe Gesellschaft für Nachhaltiges Bauen, сертифіковано більше 1000 проектів).

New Content Item

В нашій країні вже є декілька об’єктів, сертифікованих за цими системами: супермаркет «Billa» (DGNB, Київ), офіс компанії Shell в бізнес-центрі «Торонто» (LEDD, Київ), бізнес-центр «Астарта» (BREEAM, Київ) та ін.

На даний момент Україна постала перед вибором: скопіювати один з всесвітньо визнаних стандартів, чи розробляти свій?

Визначення «зеленої будівлі» в нашій нормативній базі поки що немає, але є в європейській. Це той мінімальний шлях, який нам необхідно пройти найближчим  часом. Враховуючи українські реалії і болісний процес реорганізації застарілих будівельних та інших норм (що потребує певного часу), неможливо просто скопіювати – потрібна адаптація деяких критеріїв і, можливо, введення нових, притаманних суто нашим реаліям.

Щоб система запрацювала якомога швидше і ефективніше, необхідно робити акцент на прості речі, які  близькі та зрозумілі і споживачам, і забудовникам (власникам): економії, скороченні комунальних платежів, енергоефективності, комфорті і безпеці. Необхідно зрозуміти на рівні ментальності – навіщо нам це потрібно? Куди ми рухаємось у підсумку? Які будівлі і в яких містах ми залишаємо своїм нащадкам?

На жаль, останнім часом у нас переважає короткострокове мислення. Безумовно, без відповіді на всі ці питання і фундаменту у вигляді нормативної бази ми не зможемо реалізувати заплановане.

Далі буде: в наступній частині куратор енергоефективних проектів ТОВ "РЕХАУ" Олексій Біленко детальніше розкаже про зелену модернізацію на прикладі проекту модернізації офісу  REHAU в м. Гунтрамсдорф.

Друк